14 травня – День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни.
Пам’ятну дату було встановлено постановою Верховної Ради України від 02 лютого 2021 року на знак поваги до українських Праведників народів світу та інших рятівників євреїв, які з ризиком для свого життя та життя рідних допомагали євреям уникнути терору нацистів у роки Голокосту.
У 1939–1944 роках, під час нацистської окупації території України, відбулося масове знищення євреїв, що входить у трагедію Голокосту. Українські події окремі історики називають «Голокостом від куль».
На окупованій території України допомога євреям була набагато небезпечнішою, аніж в країнах Західної Європи, окупованих нацистською Німеччиною. Гітлерівці карали не тільки ту людину, яка допомагала, але й усю її родину.
Попри всі можливі наслідки, в надзвичайно складних умовах тисячі українців рятували євреїв від знищення нацистами. Вони робили їх членами своїх родин, шукали нові документи, давали тимчасовий притулок, їжу, допомагали втекти від переслідування. Пізніше увесь світ дізнається про героїчні вчинки Праведників народів світу.
Ізраїльський Кнесет (парламент) у 1953 році ухвалив закон «Про увічнення пам’яті мучеників та героїв», наслідком якого був створений меморіал «Яд Вашем», а в 1963 році були визначені критерії надання звання Праведника народів світу. При «Яд Вашем» діє спеціальна комісія, яка на основі документів, свідчень вцілілих осіб та очевидців ретельно вивчає кожний випадок, відтак ухвалює рішення, чи відповідає він суворим критеріям. Комісія складається з істориків, юристів та уцілілих жертв Голокосту.
Звання Праведника народів світу надається за дотриманням певних умов: особу, яка може отримати почесну відзнаку, рекомендують лише єврейські організації; особа не має бути етнічним євреєм, яка сповідує християнство; допомога, яка надавалась євреям, мала бути безкорисною, тривалою та вагомою; особа, яка переховувала євреїв, піддавалась реальній небезпеці для свого життя або життя своєї родини; порятунок мав бути усвідомленою дією.
Люди, яких визнали Праведниками народів світу, отримують іменну медаль, почесний сертифікат і право вписати своє ім’я на Стіні Честі в Саду Праведників у Єрусалимі. Згідно із законом, Праведники народів світу отримують почесне громадянство Ізраїлю, а у випадку їхньої смерті – пам’ятне громадянство.
Україна займає четверте місце в світі (після Польщі, Нідерландів та Франції) за кількістю Праведників народів світу (понад 2,6 тисяч осіб).
31 січня 2022 року Посольство Держави Ізраїль в Україні разом із Національний музей історії України у Другій світовій війні провели церемонію вшанування п’ятьох родин з Києва, Тернополя, Тернопільської, Рівненської, Дніпропетровської та Вінницької областей, визнаних Праведниками народів світу за те, що вони хоробро рятували життя євреїв під час Голокосту.
На жаль, не всі врятовані провели своє життя у мирі та спокої.
Ванда Об’єдкова народилася в Маріуполі 8 грудня 1930 року. У жовтні 1941 року, коли війська гітлерівської Німеччини окупували Маріуполь, їй було 10 років. Коли нацисти почали збирати євреїв в місті, вони забрали матір Ванди, Марію (Міндель). Сама дівчинка уникнула арешту, сховавшись у підвалі. 20 жовтня 1941 року нацистські війська стратили від 9 до 16 тисяч євреїв у ровах на околицях Маріуполя, включно з матір’ю Ванди.
Друзі родини переконали нацистів, що вона гречанка, тим самим врятувавши її. Батько Ванди, який не був євреєм, зміг помістити її в госпіталь, де вона залишалася до звільнення Маріуполя в 1943 році. У 1954 році Ванда вийшла заміж. Все своє життя вона провела в місті, останні роки жила з донькою Ларисою. Ванда Об’єдкова дала повну розповідь про своє життя та досвід Голокосту в Фонді Шоа УСК у 1998 році.
Прихід російських окупантів в Маріуполь у 2022 році вона вже не змогла пережити. 4 квітня 2022 року 91-річна Ванда Об’єдкова померла в маріупольському підвалі, замерзаючи й благаючи води. Останні 2 тижні життя Ванда Семенівна не могла навіть встати. Донька Ванди та її чоловік, ризикуючи життям, під обстрілами поховали Об’єдкову у громадському парку менш ніж за кілометр від Азовського моря.
Вона пережила нацизм, але не змогла пережити рашизм.
Джерело: Донецька обласна військова адміністрація